circle-background

Муніципальний телеканал м. Запоріжжя

circle-background
weather

+3°

Програма телепередач:

ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
weather

+3°

Телепрограма

Запорізький шлюз: з чого все починалося та чим можна пишатися зараз

15.10.2020, 21:51

text
Поділитися:

Запорізький шлюз є найглибшим не лише в Україні, але й у Європі. Висота камери тут сягає 45-ти метрів. Аби наочно порівняти його розміри, то це приблизно, як три баржі. Щоразу для того, аби підняти судно та пустити його далі по Дніпру, у камеру набирають майже 200 тисяч кубометрів води.

Але до цього моменту у Запоріжжі існував трикамерний шлюз. Його почали будувати одночасно з греблею у 1927 році. Зведення гідроелектростанції мало підняти рівень води, сховати пороги та відкрити шлях судноплавству. “Ластівку” енергетики спорудили на той момент у рекордно короткий термін — лише за 6 років. Але це ще не всі особливості.

Це найстаріша гідроелектростанція на Дніпрі та найпотужніша в Україні. Нині гігант енергетики виробляє понад 1,5 тисячі мегават на годину. А ще 80 років тому, коли обидві черги ГЕС закінчили, її максимальна сила становила лише 500 тисяч кіловат на годину.

ГЕС запрацювала у 1932-му, а за два роки відкрили й трикамерний шлюз. На той момент його поява не лише розширила географію судноплавства, але й посилила значимість Запоріжжя. Перше судно, яке тут пройшло, був пароплав “Софія Перовська”. Шлюзування тоді тривало 1,5 години.

Під час війни греблю підірвали. Близько 10-ти років річкові ворота стояли сухими. Відбудова Дніпрогесу та шлюзу тривала 3 роки, і у 1950-му гігантський масив знову почав нарощувати об’єми. Однак вже за 10 років шлюз закрили через замалі габарити для суден. Тож постало питання будівництва нового.

До 1993 року працювали обидва шлюзи. З часом старі річкові ворота було закрито на капремонт, але пізніше їхню роботу так і не відновили . Новий шлюз вражає не лише унікальністю споруди, але й тим, що вода для наповнення камери заходить до неї та витікає самостійно, без застосування насосів. Подібних технологій в Європі більше немає.

Зараз Дніпрогес не лише виробляє енергетику, але й слугує однією з головних магістралей між Правим та Лівим берегом. А ще гребля та шлюзи стали не лише символом міста, а й представляють потужний промислово-енергетичний центр, що дав життя судновплавству від Чорного моря до берегів Києва та вище.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: